" " " "

Кейси

Наші кейси

Судова справа про захист батьківських прав та стягнення аліментів

Суть справи: Довіритель звернувся до нас, маючи на руках рішення про стягнення з нього аліментів на неповнолітню дитину в розмірі 1/6 частки від всіх його доходів та затверджену судом Мирову угоду. Також довірителем були укладені Договір купівлі-продажу частини квартири,  Договір про припинення права на аліменти на дитину у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно та заява колишньої дружини про відсутність претензій по аліментам. Враховуючи стан здоров’я дитини, довіритель уклав з колишньою дружиною Договір, який передбачав виплату додаткових коштів на проведення лікування та реабілітації дитини. Відповідно до даного Договору колишня дружина могла отримати додаткові кошти, попередньо повідомивши довірителя про погіршення стану дитини та необхідності лікування.

Однак незважаючи на існування заяви про відсутність претензій по аліментам, колишня дружина вирішила відсудити у довірителя аліментів на себе, як особи, що проживає з малолітньою дитини, яка потребує стороннього догляду. Паралельно в іншому місцевому суді колишня дружина подала позов про позбавлення довірителя батьківських прав на дитину.

Позиція довірителя: Довіритель не погодився з позовними вимогами своєї колишньої дружини, оскільки з 2007 року він не отримував інформацію про погіршення стану здоров’я дитини та необхідності проведення курсу лікування або реабілітації. До того ж, дитина не потребує постійного стороннього догляду. А відтак, вимоги колишньої дружини стосовно аліментів безпідставні. Також довіритель не міг погодитись з позовом про позбавлення батьківських прав, оскільки він постійно допомагає своєму сину та прагне з ним спілкуватись.

Перебіг справи: Слід зазначити, що положення ст. 88 Сімейного кодексу України передбачають, що якщо один із подружжя, в тому числі працездатний проживає з дитиною-інвалідом, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу. Однак неодмінною умовою отримання аліментів є беззаперечні факти того, що дитина не може обходитись без постійного стороннього догляду. Колишня дружина не змогла довести відповідного факту. Тому апеляційний суд став на сторону нашого довірителя.

Паралельно нам вдалося відстояти інтереси довірителя по справі про позбавлення батьківських прав. Суддя місцевого суду не побачив свідомого ухилення довірителя від спілкування та виховання дитини. Як результат – суд задовольнив вимоги нашого довірителя та відмовив у задоволені позові колишньої дружини про позбавлення батьківських прав.

Справа про примирення подружжя

Суть справи: Через непорозуміння між собою подружжя вирішило розлучитись. Теоретично, труднощі з розлученням та подальшим поділом спільного майна, не мали виникнути — адже чоловік та дружина уклали шлюбний договір та договір про поділ майна подружжя. Тобто вирішили всі можливі спірні питання розділу майна документально, відповідно до положень ч.2. ст. 69 та ст. 93 Сімейного кодексу України.

Позиція довірителя: Дружина вирішила звернутись до компанії «AVG», оскільки не довіряла своєму чоловікові. Більш того, рівень взаємної недовіри був настільки великим, що довірителька та її чоловік були готові визнати всі попередні правочини — шлюбний договір та договір про поділ майна подружжя — недійсними.

Перебіг справи: За своїми особистими чварами чоловік та дружина дещо забули про інтереси своїх дітей. Застосовуючи переговорні практики нам вдалося донести до подружжя, що затяжні судові процеси негативно відобразиться перш за все на дітях. І саме заради щасливого дитинства запропонували примиритись та знайти конструктивний діалог. Чотири місяці переговорів та неймовірних спільних зусиль дали позитивний результат – дружина та чоловік вирішили писати сімейну історію з чистого аркушу.

Судова справа про стягнення неустойки за прострочення аліментів

Суть справи: Колишня дружина в суді намагалася стягнути зі свого колишнього чоловіка пеню в розмірі 300 тисяч гривен за несплачені аліменти.

Для розрахунку такої астрономічної суми, колишня дружина та її адвокат (представник в суді) вирішили скористатися нормами ст. 196 Сімейного кодексу України, яка передбачає стягнення 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення сплати аліментів. Зробивши свої «математичні» підрахунки, жінка вирахувала, що її колишній чоловік має сплатити їй 300 тисяч гривен пені.

Позиція довірителя: В свою чергу чоловік — довіритель юридичної компанії «AVG», категорично не погоджувався з претензіями колишньої дружини. Адже, він своєчасно платив аліменти й не мав заборгованості.

Перебіг справи: Після детального вивчення позову стало зрозуміло, що 300 тисячна пеня була розрахована на підставі довідки про заборгованість по аліментам, яку видав державний виконавець. Наш довіритель засумнівався в об’єктивності дій державного виконавця та вирішив оскаржити «намальовану» суму, оскільки останній не хотів пояснювати, яким чином та коли виникла заборгованість.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 22 Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», для стягнення неустойки (пені) суди повинні встановити той факт, що заборгованість по аліментам виникла саме з вини відповідача.

В судовому засіданні ми наполягали на тому, що заборгованість виникла з вини державного виконавця, який  невірно визначав розмір аліментів до сплати і колишній чоловік ніяким чином не ухилявся від сплати аліментів. З нашими аргументами погодився суд – і таким чином ми зберегли довірителю 300 тисяч гривен та виграли справу.